Краще буду мовчати, ніж зайве казати.
Бо в словах велемовних є стільки прикрас,
А якщо зупинитись, до них придивитись,
То спаде пелена, що сповита з окрас.
А за нею - реальність, яка все ж людина?
Що до цього скривала стає враз ясніш.
І одним до вподоби стає більш тварина...
Від тварини людина буває хитріш...
"З'їж пуд солі, щоб знати із ким ти в дорозі",-
Вірна мудрість тоді повстає яскравіш.
І коли є велика нужда в допомозі,
То тоді пізнається хто друг не за гріш.
Боже, мудрість подай, прозорливість і ясність,
Щоб уміла розкрити фальшивість й брехню.
Хай не буде упадку, а помічна вчасність,
Допоможе пізнати підступну злобу.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
В жизни тщедушной и ложью согбенной - Людмила Солма *) примечание:
Мне думается, что смысл этого моего стихо-экспромта универсален.
Для тех кто любит и верит - всегда найдется кому его посвятить...
Но, мне сегодня думалось именно о моем муже-
лишь ему я адресовала эти благодарные мысли.
Спасибо тебе за все, мой дорогой!!!
