Мр 2:17: "А Ісус, як почув, промовляє до них:
Лікаря не потребують здорові, а слабі.
Я не прийшов кликати праведних, але
грішників на покаяння."
Зайшов Пилип одного разу в Дім Молитви...
Зайшов Пилип і до стіни прилип...
Я міркував, свічки тут... Бога житло...
А сам п'яненький, наче смолоскип...
Заходь Пилипе, що в дверях стояти...
До нього пастир ніжно промовля...
За тебе Бога будем прославляти-
Пилип скривився, ніби немовля...
Народ молився! Дух Святий торкнувся
Серця Пилипа, той аж протрезвів!
Немов від сну страшного він проснувся
Збагнув життя своє - і онімів...
Поволі він до кафедри виходить
І на коліна, плачучи упав...
Життя моє вже до кінця доходить-
Лише тепер Живого я пізнав!!!
Молилась церква! Бог вів збудування
На небі нове ймення записав...
До нині грішним Він дарує покаяння-
Про це Пилип в селі всім свідкував!!!
Андрей Краснокутский,
Ротмистровка, Украина
Так будь же зеркалом у Бога
И освящаясь - отражай.
Иначе истины не трогай
Не разрушай, не искажай...
***********************
Лист бумаги на столе
Ручка полная чернил -
Это всё, что нужно мне
Да Господь чтоб посетил... e-mail автора:kravas@email.ua
Прочитано 6715 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Родина моя белая , как я... - Николай Зимин Пишу о своей Родине - Донбассе,где сейчас труднейшее положение.Мой город умирает в прямом смысле слова. Люди выживают в невероятно трудных условиях. Холод,дороговизна страшная.Безразличие власть имущих к проблемам Донецкого региона привело к полному физическому и духовному обнищанию.Не мог остаться равнодушным.Отзвуком этому - это стихотворение.Очень люблю свой край и молюсь за его новое экономическое, духовное процветание.
Родина моя , белая , как я ,
Видеть больно белую мне грусть.
Белою горячой белого стиха
За тебя , родная , заступлюсь.
