Сон приснился. Я стояла у берега горной реки. Воды неслись со страшной скоростью, грязные и мутные. Волны свирепствовали и бурлили. Неприятно и страшно было смотреть на эту могущественную и неуправляемую силу. Я повернулась и уже захотела уходить, как увидела что вода начала заворачиватся на месте со страшной силой в кольцо. И крик донёсся из этих глубин, крик о помощи и отчаянии. Множество молодых голосов кричали отчаянно моля и прося о помощи. Мои уши и сознание не выдерживали это слышать. Я подступила поближе и понимала что в одиночку ничем не смогу помочь этим страдающим людям. На берегу виднелся многоэтажный дом и я побежала туда в надежде на помощь. Я бежала из всех сил, прибежав я начала стучать во все двери. Несмотря на все мои просьбы и умоляния двери не открывали или говорили, извини мы заняты. Я плакала и умоляла прося помощь. Там в реке гибнет множество молодых людей. Но все было безуспешно, двери были закрыты. От этого ужася я проснулась и лежала в холодном поту. И услышала отчётливо голос, перестань молится за дорогих сердцу людей. Все бесполезно. Я и поняла это дьявол. Нет я ответила, пока стучит моё сердце не перестану молить и просить Господа.
Вызывайте, кричите и стучите в небеса дорогие друзья, дорогие братья и сестры. Гинут и гибнут в пучинах, в бурных и мутных водах дорогие дети, близкие и родные. Они без силы, воды их закрутили в кольцо водоворота и не дают им вырваться из этих грязных потоков вод. И только наши молитвы, наши общие рыдания и взывания, будут иметь силу остановить безумные, несущие воды смерть. Пускай поможет нам в этом Господь, укрепит нашу веру и дасть силу усилить молитвы
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
