"Бо слово Боже живе і діяльне, і гостріше від усякого меча обосічного, і сягає до поділу серця і душі, суглобів і мозку, і судить думки і наміри серця. І немає схованого від нього створіння, але все наге та відкрите перед Тим, Кому ми маємо відповісти». (Євреям 4:13).
Ви або вірите наведеній вище цитаті, або байдужі до неї. Бо якщо він вірить у це, то коли він чує слово, тобто коли він чує слово Боже, він розпадається внутрішньо, тому що він вірить, що Бог знає про нього все. А також його погані думки та вчинки, які він зробив у своєму житті до цього часу. Це в зловісний момент може спонукати серце внутрішньої людини до сорому і жалю. Він також може супроводжуватися безліччю труднощів, адже якщо поруч з ним немає ангела, який би вказав йому вихід, у нього може бути досить болісне життя. Приклади цього є в Біблії. «Якщо поруч з ним буде ангел-заступник, хоча б один з багатьох, щоб дати людині знати свій обов'язок, (що вона повинна робити), то Бог змилується над нею і скаже: Спаси його, щоб він не пішов у гроб, бо я отримав викуп». (Йов 33:23). Релігійність – це не той шлях, яким Бог хоче нас вести. Але Господь ніколи не залишає злі душі без рішення. Двері відкриті для всіх, хто вірить і шукає Бога.
Євреїв 4:15-16 RÚF
"Бо ми маємо не архиєрея, якого не могли б зрушити наші недуги, але Того, Хто, як і ми, був спокушуваний у всьому, але не згрішив. Отож, приступімо з довір'ям до престолу благодаті, щоб ми могли отримати милість і знайти благодать, коли нам потрібна допомога».
Наводжу його у двох перекладах.
ЄВРЕЇВ 4:14-16 ХІЯ
Тому, оскільки ми маємо первосвященика, який пройшов через небеса, Ісуса, Сина Божого, наполягаймо на сповіді. Бо ми не маємо Первосвященика, який не міг би страждати з нашими недугами, навпаки, він так само спокушається в усьому, крім провини. Отож, прийдімо до престолу благодаті з відвагою вільного слова, щоб ми знайшли милість і милосердя, що допоможуть нам у свій час».
Ось рішення, звернутися безпосередньо до Бога, тобто до Отця, тому що Він не є чоловіком, який нас звинувачує, але милосердний і милосердний до тих, хто шукає Його від чистого серця. У діалозі з Пилипом Ісус сказав, що шлях до Отця – це Він Сам.
"Ісус сказав йому: "Я є дорога, і правда, і життя, ніхто не може прийти до Отця, якщо не через Мене". (Івана 14).
«Вірте Мені, що Я в Отці, і Отець у Мені, а якщо не з іншої причини, вірте за самі діла». (Івана 14).
Господь також є цілителем, і замість розбитих сердець Він дає нове серце, серце, з якого піднімається аромат Христа до Бога Отця. Бо така людина, в якій живе дух Божий, є пахощі приємні Богові.
Марка 14:3 RÚF
«Коли прокажений був у домі Симона (Ісуса) у Віфанії і сів за стіл, підійшла жінка, у якої в алебастровому глеку була справжня і дорога олія з шипами, і, розбивши алебастровий глек (посудину), вона вилила олію на голову Ісусу».
Жорстоке серце Адама буде приємним Богові лише тоді, коли воно розбите, тоді Бог втручається і дає нове серце. Але весь дорогоцінний аромат, який ми зібрали в своєму серці, витікає назовні і благотворно впливає на кожного, хто поруч з нами.
«Але дяка Богові, Який у Христі завжди веде нас до перемоги і відкриває аромат свого знання на кожному місці через нас. Бо Христос є добрий смак Божий і серед спасителів, і серед проклятих». (2 Коринтянам 2:15).
Ті, хто перебуває поза усвідомленням того, що Бог все бачить і чує, не лякаються і не бояться, бо знають, що не можуть стояти перед Богом таким чином, але, як ми коротко проаналізували, якщо душа знаходить Христа, вона знаходить в Ньому спокій і мир. Справді, для цього потрібне знання Бога. Це правда, що віра стоїть на першому місці, як це зробила Марія, і жінка, яка помазала Ісуса дорогоцінною олією, передбачала, що Христу доведеться померти. Сьогодні це ясно і однозначно, адже це вже сталося, але ці жінки з вірою, отриманою від Бога, були провісницями смерті Христа. Це акт віри, але він є лише основою того, чим живе і займається кожна віруюча душа. А знання Бога – це прив'язаність до того, кого ти добре знаєш і, що не менш важливо, ти довіряєш Йому.
Я закінчую свій твір цією думкою, цитуючи апостола Павла:
«Мені, найменшому з усіх святих, дано благодать звіщати поганам незбагненні багатства Христові і об'явити всім порядок таємниці, яка була прихована від незапам'ятних часів у Богові, Який створив усе, щоб тепер Він міг об'явити небесним князівствам і силам через Церкву різноманітну мудрість Божу, згідно зі своїм вічним призначенням. що він здійснив у Христі Ісусі, Господі нашому. У Ньому наша відвага, і через віру в Нього ми можемо з упевненістю прийти до Бога». (Ефесян 3:8-11).
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Во имя Отца и Сына и Святого Духа - Валерий Бартахов Прочитав журнал я не нашёл в нем никаких упоминаний о Духе Святом. На мой вопрос: Вспоминают ли на служениях лютеране о Святом Духе? Ответили, что при начале и окончании богослужений говорят: «Во имя Отца, Сына и Святого Духа». – Фактически знаний и практики о крещении и получении Духа Святого лютеранская церковь не имеет.
Владимир Проворов, когда просит читателей посмотреть на лютеранскую церковь, то пишет во фразе «нашу Церковь», Церковь - с прописной буквы. Прописной буквы достойна только Церковь на небесах. – Ибо Церковь на небесах и тот, кто принял на земле Духа Святого, свободны от тех недостатков, которые брат Владимир раскрывает в своей статье. Нерадивые и не принявшие Духа Святого христиане переполнили церкви на земле: Поэтому лютеранская церковь и другие религии не были весомой преградой для прихода Гитлера (сатаны) в мир. А чтобы не оказался наш дальнейший труд бесполезным, необходимо лично каждому утром и вечером свою земную жизнь вверять: Во имя Отца и Сына и Святого Духа. Никакой бес, никакой дух и никто не сможет захватить обманом вашу душу и тело, если вы доверитесь Богу или Христу и Духа Святого примете: И нерадивые христиане не смогут скрыть своих действий от тех, кто получит Духа Святого.
И сказал Господь: «Кто-нибудь из вас, имея друга, придет к соседу в полночь и скажет ему: Сосед! дай мне взаймы три хлеба, ибо друг мой с дороги зашел ко мне, и мне нечего предложить ему: А тот изнутри скажет ему в ответ: Не беспокой меня, двери уже заперты, и дети мои со мною на постели; не могу встать и дать тебе. Если, говорю вам, он не встанет и не даст ему по дружбе с ним, то по неотступности его, встав, даст ему, сколько попросит. И Я скажу вам: Просите, и дано будет вам; ищите, и найдете; стучите, и отворят вам. Ибо всякий просящий получает, и ищущий находит, и стучащему отворят. Какой из вас отец, когда сын попросит у него хлеба, подаст ему камень? Или, когда попросит рыбы, подаст ему змею вместо рыбы? Или, если попросит яйца, подаст ему скорпиона? Итак, если вы, будучи злы, можете даяния благие давать детям вашим, тем более Отец Небесный даст Духа Святого просящим у Него» (Лук.11:5-13; Матф.3:11; Мар.1:8; Лук.3:16; Иоан.1:33; Деян.1:5; 11:16; 1Кор.12:13).
