*
Пальмы и солнце,
Песок из кораллов,
Рыб экзотических калейдоскоп;
В памяти остров
Сомбреро прекрасный-
Райские кущи,
Земной уголок...
*
Кирха в горах-
Утешенье и радость,
Чистый кристальный родник-
Из родника зачерпну я на память
Всё к чему сердцем приник...
Но, в «Сельва Негра»
Прощальный мой ужин
С теми с кем был я вчера-
Слово прощанья и снова в дорогу
Мне собираться пора.
Я возвращаюсь в КарАкас дорогой,
Что поднялась к облакам.
Там у подножья высоких отрогов
Сердце оставлю друзьям...
*
Аэропорт. Самолёт. Оформленье.
Фото на память. Полёта томленье.
Вот и опять Амстердам.
Ночью покой вновь под крышею «Ибис»,
Утром - просторный Схипхол.
Тем же путём, но в обратном отсчёте
Час уже к дому пошёл.
*
Путь в облаках, где-то след серебрится...
Боинг снижается. Вот и столица-
Здравствуй, родная Москва!
Снова приветствия. Радость от встречи.
Фото на память. Рассказы. И вечность
В круге замкнулась... на год... или два...
Встречей, что будет и той, что была.
24 - 26 августа 2002г.
Венесуэла – Россия (транзит Амстердам)
Людмила Солма,
Москва, Россия
член МГО Союза писателей России, Творческого клуба «Московский Парнас», РОФ содействия развитию современной поэзии «Светоч»
«...ПОЭЗИЯ, как мы все понимаем – НЕ ТОЛЬКО <глаза, да слух> РАДУЕТ,
НО И НАПРЯГАЕТ - МЫСЛЬЮ, а иначе какой от неё прок?
разве только - витиеватость <кустистого> стихоплетства.» (Revaty Alrisha, из письма "Амстердам августа 02-го...")
Прочитано 9523 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Как здорово.Легко и понятно... Комментарий автора: и путешествие было славное!
Инна Радужная
2007-04-04 12:30:18
Людмилочка! Я сегодня начиталась твоих стихов! Спасибо огромное. Ты такая - талант просто! Будь благословенна! Комментарий автора: Инночка, дорогая!
Ты слишком щедра в своей доброте к моим скромным стихам, спасибо за твое радужное тепло.
Я желаю тебе всего-всего самого хорошего - остальное по mail'y
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
